<< Главная страница

Телесик



Категории Голобородько Василь ()Ў ./ 13 Клас (hid)Ў ../../SCHOOL/13class/

Оригинал (хатня iнсценiвка 33-го року) Мати натопила пiч, вигребла жар кочергою пiд челюстi, вимела чистенько черiнь помелом, узяла у руки дерев'яну лопату, нiби зiбралася саджати хлiб у пiч. Та нi з чого хлiба спекти — муки нi на пучку, нi з чого ïсти зварити — картоплi нi картоплинки, капусти нi пелюстки, крупи нi пшонинки - нiчого ïсти, нiчого ïсти, нiчого ïсти, скоро вмирати, всiм умирати, дiточкам з опухлими вiд голоду личками умирати, та як дивитися на ïхню повiльну смерть: на видовженого у безкiнечну нитку додихаючого пташенятка! Давайте гратися у Телесика: я — буду Змiючкою Оленкою, ви — дiтки моï рiднесенькi — Телесиками. Каже вона найменшенькому: Сiдай, Телесику, на лопату! Найменшенький поклав на лопату руку. Та нi-бо: сiдай зовсiм! Мамо, хоч ваше обличчя i не бiле, а зелене, як у Змiючки Оленки, але ж сорочка ваша вишивана нашими вишивками: таких квiтучих рукавiв нi в чиєï мами немає! Стоïть Змiючка Оленка коло печi i, як мати, рiжком хустки сльози утирає, каже середульшому: Сiдай, Телесику, на лопату! Середульший поклав на лопату голову. Та нi-бо, нi! Сiдай увесь! Мамо, ми не Телесики — ви ж знаєте нашi iмена: я — Михайлик-слухняний-хлопчик, я — Петрик-пiди-позич-жару-у-сусiдки, я — Василько-принеси-водички-з-криницi. Стоïть Змiючка Оленка коло печi, крiзь сльози слова маминi жалiбнi промовляє, каже старшенькому: Сiдай, Телесику, на лопату! Старшенький поклав на лопату ногу. Та нi-бо, нi, не так! Мамо, не повертайте нашого золотого човника назад: ми уже побрали у руки срiбнi весельця — ми уже пливемо далеко по велику рибину! Кинулася мати вiд Змiючки Оленки дiток своïх ми уже побрали у руки срiбнi весельця — ми уже пливемо далеко по велику рибину! рiднесеньких рятувати: i найменшенького Михайлика, i середульшенького Петрика, i старшенького Василька — обiйняла руками, як гусочка крилами. Полетiли.
Телесик


На главную
Комментарии
Войти
Регистрация